бандикут
(русский)
Etimologie
Din engkeză bandicoot.
Pronunție
- AFI: /bənʲdʲɪ'kut/
Substantiv
бандикут (bandikút)
| m. | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominativ | бандикут | бандикуты |
| Genitiv | бандикута | бандикутов |
| Dativ | бандикуту | бандикутам |
| Acuzativ | бандикута | бандикутов |
| Instrumental | бандикутом | бандикутами |
| Prepozițional | бандикуте | бандикутах |